Дракон не в прямому сенсі говорив, що вони з Лавріном виродки. Він мав на увазі, що вони обоє не такі, які інші лицарі, натовп, князь. У душі дракона було милосердя до князя, до рідної землі, бо він хотів, щоб Люботинське князівство мало спадкоємців, щоб процвітало. Дракон щиро вірив, що від його смерті залежить щасливе життя людей у його краю. У душі Лавріна було милосердя до дракона, бо ще навіть не дізнавшись від князя правди про дракона, лицар відчув, що Григорій ні в чому не винен. Побачивши сльозу в оці дракона, Лаврін задумався не лише про те, що насправді відбувається, але й про все своє життя.
Поясніть міркування дракона про лицаря Лавріна: "Що на душі в цього лицаря? Невже милосердя? Тоді це такий самий виродок, як і я". Що він мав на увазі?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Місце для дракона"
- Чому князя тягнуло на могилу дракона Грицька? Як ви розумієте фінальну сцену твору?
- Проаналізуйте вірш Григорія. Як він розкриває уявлення дракона про людське суспільство? Чи справедливі його слова? Наведіть докази на підтвердження своєї думки.
- Яким ви побачили князівство й самого князя Люботина? Навіщо автор створив образ мухи, що дзижчить у вікні, буквально в першому реченні твору? Що вона символізує?
- Прочитайте діалог дракона з пустельником, у якому вони порушують проблему добра і зла, Бога й нечистого. Прокоментуйте погляди кожного з них.
- Про що йдеться в іронічно-сатиричному епізоді з I розділу? Які смислові відтінки він має і як через нього автор виявляє своє ставлення до розмови персонажів?