Дракон не в прямому сенсі говорив, що вони з Лавріном виродки. Він мав на увазі, що вони обоє не такі, які інші лицарі, натовп, князь. У душі дракона було милосердя до князя, до рідної землі, бо він хотів, щоб Люботинське князівство мало спадкоємців, щоб процвітало. Дракон щиро вірив, що від його смерті залежить щасливе життя людей у його краю. У душі Лавріна було милосердя до дракона, бо ще навіть не дізнавшись від князя правди про дракона, лицар відчув, що Григорій ні в чому не винен. Побачивши сльозу в оці дракона, Лаврін задумався не лише про те, що насправді відбувається, але й про все своє життя.
Поясніть міркування дракона про лицаря Лавріна: "Що на душі в цього лицаря? Невже милосердя? Тоді це такий самий виродок, як і я". Що він мав на увазі?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Місце для дракона"
- Традиції бувають різними, їх треба берегти й передавати наступним поколінням. На думку люботинського князя, у світі й досі діють "драконячі закони", а традиції зобов'язують будь-що вбивати дракона. Прокоментуйте цю традицію. Чи треба її берегти?
- Пустельник характеризує Григорія так: "Плоть драконяча, а нутро людське. Та що людське? Янгольське!" А ще він називає дракона справжнім християнином. Наведіть приклади на підтвердження цієї думки.
- Що спільного в поглядах пустельника та дракона? Свою відповідь підтверджуйте цитатами.
- Чого навчає повість-казка "Місце для дракона"?
- Хто такий пустельник? Відповідь підтверджуйте цитатами.