У першому розділі спершу переважають темні кольори, оскільки події починаються уночі, а також білий колір туману: "темне зоряне небо", "тихо плив білою хмарою туман", "над зорями, що тремтіли на дні блакитної безодні", "Чорний панський гай потиху одсувався назад, закутуючись волокнуватими пасмами білого туману", "Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку". На світанку з'являються яскраві кольори: "по безкраїх просторах, таких свіжих, зелених, запашних", "Світало. На блідому небі ясно горіла зірниця. Колосисте море синіло під росою в тьмяному світлі", "з рум'яного сходу линуло світло". При думках і мріях Остапа про козацтво з'являються червоні кольори: "Козацтво – як мак... Жупан червоний, вус чорний, довгий, при боці шаблюка". Описуючи Соломію, автор використовує такі кольори: "Звідти глянуло на неї свіже, повне обличчя з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся, що під час сну повисмикувалось із-під очіпка".