Під час переправи Колодуб почувався розгубленим, йому здавалося, що його перевозять на той світ. "Сором, і розпач, і невимовний жаль, і безліч інших гострих почувань охопили мою душу, і скрутили її, і пригнули. Прощай, моя рідна, дорога Десно". Та згодом він каже: "Я вийшов із човна на берег абсолютно спустошений і разом з тим якийсь неначе зовсім інший, новий. Я неначе втопив у Десні і свій жаль, і тугу, і розпач відступу", "Я йшов останнім і думав про діда Платона. "Спасибі йому, — думав я, — що не пожалів нас, не окропив нашу сумну стежку сльозами, що викресав з мого серця огонь уночі... Правдо, чом же ти часом така гірка та солона!"
Які емоції переживав Колодуб під час переправи?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Ніч перед боєм"
- Наскільки психологічно важливою була розповідь Петра Колодуба перед майбутнім боєм?
- Оповідання починається відразу з репліки персонажа, й основу твору становлять діалоги. Що дає цей прийом? Чи робить він твір динамічнішим?
- Перекажіть своїми словами сцену загибелі старих рибалок Савки та Платона.
- У чому полягає моральний урок самовідданого вчинку дідів Платона і Савки? Чому ви так думаєте?
- Яку науку намагався передати дід Платон солдатам, яких перевозив?