Поясни, як характеризують Толю його вчинки

Толя брехливий: коли він лазив драти горобців і подер штани, усю провину звалює Федька ("Толя плачучи казав, що він не винен, що Федько призвів на те."); гордий: зневажливо ставиться до Федька ("— От штука! Візьму та й не піду. Здоров, Только! Толя чув усю розмову і йому страшенно кортіло розпитатись, як там на річці крига йде. Але він терпіть не міг, як йому цей Федько говорив "Толька". Наче він йому товариш."); не розуміє жартів, ябеда ("— Біжи подивись, як мама пустить,— посміхнувся Федько й одвернувся від Толі. Толя почервонів,— як він сміє насміхатись, мурля погане! Як пожаліється татові, йому зададуть!"); несміливий ("Федько Толі здивувався. — А ти чого? Може теж з нами? Толя трошки почервонів і сказав: — Я тільки підійду, подивлюсь, а потім піду в школу."); високої думки про себе ("Стьопка й Спірка заверещали й побігли за ним. Толі теж хотілось і заверещати, і побігти, і навіть фицнути так саме ногою, як зробив Стьопка. Але він того не міг зробити: кричати на вулиці не личить благородним дітям, бігти ж трудно…"); провокує Федька ("Толі страшенно хотілось подивитись, як Федько буде стрибати з крижини на крижину. Він пострибає і, розуміється, злякається й почне плакати: його знімуть з криги, а всі потім будуть з його сміятися. Хай не задається. — Ні-за-що не зробиш! — сказав Толя Федькові, киваючи на річку").