Герой називає Марію комедіанткою, бо вона сама в листі вказує, що була режисером їхніх стосунків, робила все, щоб закохати в себе чоловіка. Тому Хома і каже: "Женщино, комедіантко, прокляття на тебе! Всі твої слова, і сміхи, і сльози – все комедія, все роля, все ошука!". Також Хома називає її демоном, який піднімає з його душі усі болючі спогади і цим мучить його. Чоловік вважає, що не зробив Марії нічого лихого, "Я віддав тобі все, що було найкраще в моїй душі, без домішки хоч би атомика низького, підлого, брудного, а ти погралася моїми святощами і кинула їх у болото. Я вірив у тебе, як у себе самого, а ти кажеш, що лише ролю грала передо мною…". На мою думку, героя охоплюють почуття ненависті до Марії, та він лише починає читати листа і не знає ще усього, що пережила жінка. Читаючи лист, Хома змінює своє ставлення до Марії, до свого життя, розуміє, що є і його провина в тому, що сталося.