Жага збагачення нерідко засліплювала нових господарів-капіталістів. Вони ставали хворобливо скупими, тяжко працювали, не жаліючи себе, і жорстоко визискували не лише наймитів, а й власні родини. Ціною неймовірних зусиль і праці вони ставали багатими, щоб здобути авторитет у суспільстві, самоповагу. Але поступово засіб (гроші) перетворювався на мету, а тому втрачав будь-який сенс і приносив тільки горе й самим власникам, і їхнім близьким. Ці скоробагатьки часто залишалися малокультурними, обмеженими, бездуховними людьми. А при цьому зневажливо ставилися до простолюду, удаючи із себе аристократів. Усе це викликало й сміх, і сльози.
Які загрозливі зміни побачив автор у житті селянства?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Сто тисяч"
- Чи випадково І. Карпенко-Карий дав героям прізвища Калитка, Пузир і Бонавентура? Поясніть, як значення цих імен допомагають розкрити характери персонажів
- Чого саме не помітив уже в цій першій розмові з шахраєм засліплений жадобою наживи Калитка?
- Прокоментуйте стосунки Герасима Калитки та його дружини Параски. З чого видно, що він грає на публіку, удаючи повагу й любов до своєї дружини?
- Знайдіть приклади ремарок (2–3) з дії другої трагікомедії. Яку роль вони відіграють?
- Яких скупих героїв із творів зарубіжної літератури нагадує вам Герасим Калитка?