Франко Іван — Чого являєшся мені...

Вірш складається з трьох частин, перші дві починаються риторичним запитанням "Чого являєшся мені у сні?", а третя – риторичним запереченням "О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні!". Драматизм поезії "Чого являєшся мені..." підсилюється завдяки риторичним запитанням "Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі?", що передають схвильований стан ліричного героя, а за допомогою риторичного заперечення він просить кохану приходити до нього хоча б уві сні, бо без любові й без неї "в житті весь вік тужити – не жити".