Кащенко Адріан — Над Кодацьким порогом

Кодацька фортеця утискала волю і права запорожців, мала на меті не пускати втікачів з України до козаків. 1635 року гетьман Конецпольський хотів ослабити силу Запорозької Січі і тому над Дніпром вибудував твердиню Кодак. А на ній стояли охоронці, які не пускали запорожців з Січі в Україну і нікого з України на Січ.

Зруйнування Кодака було йому особисто образою, бо збудування його було ділом його рук, і він завзявся, щоб звести зі світу запеклого козацького гетьмана".

Чайки трималися разом, щоб не загубитися у морі.

Козаки повністю знищили фортецю, не лишили у Кодаку жодного будинку й жодного крата з засіки. "Зійшло сонце й освітило руїни Кодака та купи трупу, тільки й лишилися од нього вали та рівчаки, такі великі, що їх навіть не знищити століття".

Перед смертю Сулима не боявся і поводився гордо. "Та зласкавилася доля до славного лицаря в останній час і не дала йому вмерти з одчаєм у серці: вона послала йому надію, що розбрат між українцями минеться і між ними запанує єднання. З такою надією він гордо підвів своє чоло і сказав до натовпу панів:

— Прощайте, панове, та сподівайтесь лиха, бо моя кров вам дурно не минеться!" Сулиму було страчено у Варшаві 1637 року.

Військо під проводом Івана Сулими зруйнувало "незбориму" фортецю Кодак, метою якої було не пускати людей з України на Січ і не дозволяти козакам вільно пересуватися Україною, щоб вони не могли іншим сказати про те, що існує козацька вольниця. Кодацька фортеця збудована польським урядом у липні 1635 року. "Ключем до Запоріжжя" називали фортецю сучасники. Кодак будувався під керівництвом французького інженера Гійома де Боплана. На побудову сейм асигнував 100 тисяч польських злотих. Залога фортеці складалася з 200 німецьких найманців-драгунів на чолі з французьким офіцером Жаном Маріоном.

Оповідання "Над Кодацьким порогом" відтворює не тільки величні, а й ганебні сторінки нашої історії, піднімає проблему, на всі часи актуальну для українського народу, – зрадництво. Саме розбрат між козаками і зрада зупинили похід під проводом Івана Сулими на поляків. Реєстрові козаки, такі ж самі українці, навіть січовики в минулому, служили польському королю, піддалися вмовлянням Конецпольського і захопили вночі Сулиму.

"Ну, діти, поділяйтеся тепер на три війська. Першому війську з Бурляєм турецькі галери топити, з другим сам піду бусурманів рубати та у замок всіх яничарів заганяти, третьому з Хвилоном невільників по льохах шукати та на світ Божий випускати".

Козаки були незадоволені тим, що поляки реєстри скорочують, запорожців взагалі не визнають за козаків, православні церкви повертають на уніатські, збудували Кодак, щоб перепиняти втікачів біля порогів.

Поляки налякалися козацької сили і почали чинити всякі утиски. Вони завели реєстрове козацтво чисельністю шість тисяч. Хто не увійшов у реєстр, той не мав ніяких прав, повертався до своїх панів.