Вишня Остап — Сом
Контрольні запитання
- До якого виду комічного – гумору чи сатири – належить усмішка "Сом"?
Усмішка "Сом" належить до гумору, адже відображає смішне в життєвих явищах і характерах, а сатира гостро та осудливо висміює негативні явища, що у творі відсутнє.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Охарактеризуйте образ оповідача в усмішці "Сом".
За лукавим, усміхненим образом оповідача – сам автор, який обожнював полювання. Але він був таким мисливцем, який ішов на полювання не вбивати, а уникнути насильства над природою. В усмішці незримо присутній образ автора: він виникає в ліричних відступах, окремих репліках оповідача. Автор-оповідач замислюється над проблемами людини та природи, людини й вічності земного буття. Оповідач – людина життєлюбна, оптимістично настроєна, тому тон розповіді переважно світлий, захоплений.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Чи є в тексті твору "Сом" прихована насмішка над владою?
Чи відрізняються в зображенні гумориста соми колишні від сомів "радянських"?
Автор приховано насміхається над владою, використовуючи образ пана, який разом з дідом Паньком ловив сома. У фіналі твору автор порівнює творчі підходи до перебільшення у творах дореволюційних і радянських письменників. І якщо письменникам минулого можна було гіперболізувати явища, то, мовляв, радянським – зась ("не до лиця", як пише гуморист)...
Читати відповідь повністю → - Що сталося з дядьком, який зловив величезного сома під Каневом?
Назвіть засоби сміху, з допомогою яких письменник описує подорож рибалки, якого здоровенний сом тягне разом із човном проти течії кільканадцять кілометрів.
Один рибалка розповідав, як на Дніпрі став свідком того, що сильний і могутній сом тягнув проти течії на шаленій швидкості човна з дядьком. Рибалка взявся допомогти бідолашному дідусеві. Довго ще тягав їх сом, аж доки не покинули його сили...
Читати відповідь повністю → - Яка проблематика усмішки "Сом"? З якою метою автор згадує в ній про письменника Сабанєєва?
В усмішці "Сом" порушено такі проблеми: людина і природа; охорона природи; межа між вигадкою і реальністю; любов до рідного краю і його природи.
У творі дід Панько згадує письменника Сабанєєва, відомого мисливця і рибалку, щоб підтвердити, що соми справді бувають величезними. Пан прочитав дідові Панькові з книжки Сабанєєва, що колись було впіймано сома вагою на чотириста кілограмів...
Читати відповідь повністю → - Яким змальований пан у цій усмішці? Чому дід Панько ставиться до нього без належної поваги?
У цій усмішці пан постає запальним, наполегливим, рішучим у спробі зловити сома, але й дещо нерозумним (просить порад у діда Панька), нездогадливим (Панькові вдається обдурити пана, коли той питав, хто співає). Дід Панько ставиться до пана без поваги, бо почувається розумнішим, більш досвідченим, може обманути пана.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Яким чином панові з дідом вдалося вполювати сома? Чи міг у реальному житті такий факт мати місце?
Щоб вполювати сома, пан наказав ковалеві зробити величезного гака. Дід Панько і пан наживили гак гускою. Ввечері вони закинули гака в Оскіл. Коли сом спіймався, чоловікам довелося довго водити його, поки не витягли. За розповідями діда Панька, сом мав приблизно п'ять пудів, а всередині риби знайшовся панський собака сетер-гордон Джой. Звичайно, у реальному житті такого трапитися не могло, можливо, дід Панько дещо перебільшив.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Які художні засоби використав автор в усмішці "Сом". Наведіть приклади.
Остап Вишня застосовує в усмішці гіперболи ("На великих сомів на гака, як ви мали нагоду пересвідчитися з нашої розповіді, найкраще чіпляти гусака або гуску, собаку сетера-гордона або бурого чи гімалайського ведмедя"), тонку іронію ("Радянському письменникові не до лиця, — м'яко кажучи, — перебільшувати"), вбивчий сарказм ("Тільки чути за садком, як Христя, що панські корови пасла, голосно виводить: Якби ж таки того пана чорти були узяли, Ми з тобою, мій коханий, не такої б утяли! Сидимо...
Читати відповідь повністю → - Якою постає річка Оскол в усмішці "Сом"?
Змалюванню річки Оскол присвячена перша частина. Річка постає надзвичайно мальовничою, у її тихих водах водиться багато живності, оповідач закликає побувати на цій річці. Остап Вишня поетизує природу – річку Оскіл, її заплави, водяні лілії, очерети, дорослих сомів, "соменків й соменят". Це ліризує сюжет, надає йому неповторних ліричних інтонацій. Автор-оповідач зобразив природу нероздільною з людиною: чарівні краєвиди доповнюються живописною картиною дівчат на човні, котрі задушевно співають народні пісні. Усе це породжує відчуття казки, свята, вічності усього сущого на землі.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Яку роль відіграють пейзажі в усмішці "Сом"? Які особливості їхнього зображення?
Пейзажі відіграють важливу роль в усмішці, адже автор – майстер пейзажних картин. Саме з мальовничого пейзажу розпочинається усмішка: "Заплава річки Осколу... заросла густими очеретами, кугою, верболозом і густою, зеленою, соковитою травою. Як увійдеш — картуза не видно! Шумить заплава в травні та в червні... Поміж очеретами та верболозом сила-силенна невеличких озеречок, покритих густою зеленою ряскою, лататтям з жовтогарячими квітками-горнятами на довжелезних зелених батогах!..
Читати відповідь повністю →