Що було спільного в прагненнях і пілота, і хлопчика, які опинилися в пустелі?

І пілот, і хлопчик шукали друзів. Не дарма на початку твору оповідач говорить, що до аварії в Сахарі жив один, "…не маючи нікого, з ким міг погомоніти-порадитися…". Маленький принц теж вирушає зі своєї планети у пошуках друзів і спілкування. Він не може зрозуміти дорослих, яких зустрічає на астероїдах, та на Землі він знаходить справжніх друзів – лиса і пілота. Перебуваючи у пустелі, пілот і маленький принц шукали воду. Але це була швидше не фізична спрага, а духовні пошуки, бо маленький принц не відчував спраги. І вони знайшли те, що шукали: "Була то не звичайна вода. Вона народилася від довгої дороги під зорями, від рипу корби, від зусилля моїх рук, люба серцеві, як дарунок". Саме тоді пілот зрозумів, що наспаравді шукав маленький принц. Під час пошуку води маленький принц говорить важливі фрази: "Добре, коли є приятель, навіть якщо треба сконати", "Вода буває потрібна й серцю... ", "Зорі прегарні, бо десь там є квітка, хоч її й не видно звідси... ", "Знаєш, чому гарна пустеля? — спитав маленький принц. — Десь у ній ховаються джерела".