Сміх Мольєра багатозначний за своїм змістом. Він то веселий, доброзичливий, життєрадісний, то викривальний, нищівний. Багатозначність сміху зумовлює розмаїття засобів комічного у п'єсі. У зображенні Журдена, пані Журден, закоханих автор віддає перевагу гумору та іронії. Глядачі весело сміються, коли кравець пояснює Журденові, що на костюмах аристократів квіточки мають бути розташовані лише голівками вниз, коли вчителі навчають Журдена гарних манер або коли його посвячують у "мамамуші". Викликає сміх і гумористична сцена сварки Клеонта й Люсіль, і кожна поява пані Журден, яка весь час лається. Тим часом при змалюванні образів аристократів застосовуються гостріші засоби комічного – сатира та сарказм. Якщо вчинки Журдена лише висміюються, то спосіб життя Доранта й Дорімени рішуче засуджується.
До яких сатиричних засобів удається Мольєр у комедії "Міщанин-шляхтич"?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Міщанин-шляхтич"
- Який епізод комедії "Міщанин-шляхтич" вам найбільше запам'ятався? Чому?
- За що пан Журден ображається на своїх батьків? Чи справді він прагне стати освіченою людиною? Що означає для нього "видряпатися знизу нагору"?
- Як ви розтлумачите назву твору "Міщанин-шляхтич"?
- Яке забарвлення має, на вашу думку, образ Журдена – комічне, трагічне, нейтральне? Чому ви так вважаєте?
- Луї XIV замовив комедію, де були б висміяні турецькі церемонії. Чи вдалося це Мольєру? А кого ще висміяв великий комедіограф?