В основу п'єси "Ляльковий дім" Г. Ібсена покладено цілком реальну історію. В Ібсена була приятелька – одна із шанувальниць його драматургічного таланту, норвезько-данська письменниця Лаура Кілер. Після смерті батька вона переїхала в Данію й невдовзі вийшла заміж. Через декілька років її чоловік захворів, для його лікування потрібні були великі гроші. Молода жінка знала, що звістка про матеріальну скруту дуже засмутить її ослабленого чоловіка. Вона вирішує таємно взяти позику в банку. Лікування пройшло успішно, й чоловік одужав. Лаура, яка часто бувала в родини Ібсенів, розповіла про свою таємницю дружині драматурга. Через деякий час Кілерам знову знадобилися гроші, і Лаура знову взяла позику. Та цього разу життєві обставини склалися так, що жінка не змогла своєчасно розплатитися. Її чоловік дізнався про це, під тиском друзів і знайомих розлучився з нею й забрав дітей. Молоду жінку оголосили божевільною. Із часом стосунки між подружжям налагодились, Лаура розпочала активну літературну діяльність і згодом виплатила всі борги. У зміненому вигляді ця історія з'явилася на сторінках п'єси "Ляльковий дім".
Нора й Лаура схожі своєю жертовністю і готовністю прийти на допомогу своєму чоловіку. Але між ними є істотна відмінність: Нора сама пішла з сім'ї, сама протиставила себе суспільству – це її свідоме рішення. Лаура ж вибачає чоловіка і залишається з ним.