У поемі "Реквієм" Ахматова розповіла про трагедію народу, який або сидів у в'язницях, або стояв під їх стінами, переживаючи за долю ув'язнених рідних. Ахматова виступає від імені усього народу, розповідаючи про його страждання і своїм твором споруджуючи пам'ятник усім безневинним жертвам сталінізму.