Твір "Чума" алегоричний, як давні міфи чи Біблія, але на відміну від стародавніх притч, які тяжіли до прямолінійних алегорій, роман відзначається смисловою багатозначністю. Отже, "Чума" наближається до міфу і водночас – це роман-попередження, роман-пересторога, що також робить його явищем позачасовим і загальнолюдським. Також цей твір можна назвати філософським романом-притчею, який має "загальнолюдський" і позачасовий підтекст (шлях окремої людини і людства загалом, про боротьбу людини зі злом). У ньому Камю продовжує одну із стрижневих ліній розвитку світової літератури ХХ ст. – лінію інакомовлення, притчі, параболи.