Завдяки чому і Бальтазар з Фабіаном, і читачі переконуються в тому, що Проспер Альпанус – таки не звичайнісінький лікар, а чарівник?

У розділі четвертому Бальтазар вперше зустрічає Проспера Альпануса, і це справляє на хлопця неабияке враження. Появу дивного чоловіка супроводжувала музика, сам він, по-китайському зодягнений, їхав дивною каретою, яку везли два однороги. Замість візника був золотий фазан, ззаду сидів великий золотий жук. З блискучої головки довгого ціпка, якого Проспер Альпанус тримав у руках, на Бальтазара упав яскравий промінь. З цієї миті Бальтазар повірив, що цей чоловік – чарівник. У розділі шостому зображено зустріч Проспера Альпануса з феєю Рожабельферде, коли відбувається багато чарівних речей і своєрідний двобій між чарівником і феєю. Вони перетворюються на чорного метелика і жука-рогача, згодом – на мишку і кота, пізніше фея Рожа-Гожа-Зеленава "з'явилась у всій своїй пишноті та величі, в осяйному білому вбранні, підперезана блискучим діамантовим поясом, з білими й червоними трояндами в чорних косах", а Альпанус постав як "маг у золотом гаптованій мантії, з блискучою короною на голові, тримаючи в руці ціпок із вогненно-променистою головкою". Фабіан переконується, що Проспер Альпанус справді чарівник, коли зазнає нещастя зі своїм одягом, у якому весь час коротшають рукави, а поли стають дуже довгими.