Понад тисячу років тому Гоґвортс заснували чотири найвидатніші чаклуни й чарівниці того часу. Їхні імена збереглися в назвах чотирьох шкільних гуртожитків – Ґодрик Ґрифіндор, Гелґа Гафелпаф, Ровіна Рейвенклов і Салазар Слизерин. Вони разом побудували цей замок, кілька років працювали разом у повній гармонії, але згодом між ними виникли непорозуміння. Почався розкол між Слизерином і рештою. Слизерин вважав, що учнів до Гоґвортсу треба приймати вкрай вибірково. Доводив, що магічні знання не повинні виходити за межі чарівничих родин. Минуло ще трохи часу, і між Слизерином і Ґрифіндором спалахнула через те палка суперечка. Слизерин покинув школу. Слизерин побудував у замку засекречену кімнату, про яку нічого не знала решта засновників. Він цю Таємну кімнату запечатав – щоб ніхто не зміг її відкрити, аж доки до школи не прийде його справжній спадкоємець. Тільки спадкоємець зуміє розпечатати Таємну кімнату, випустити жахіття, яке там є, і з його допомогою очистити школу від усіх, хто не гідний вивчати магію.
Гаррі пам'ятав, як рік тому Сортувальний капелюх хотів відправити його у гуртожиток Слизерина. Хлопець знав, що з цього гуртожитку вийшло найбільше темних і злих чаклунів, тому не хотів потрапити туди. Капелюх дослухався хлопця і відправив його у Ґрифіндор. Та Гаррі, як і Слизерин, володів парселмовою, тому хлопець міг бути якось пов'язаний із засновником школи, можливо, вони могли бути родичами. Це хвилювало Гаррі, але друзям він не міг розповісти про свої підозри.