Події твору відбуваються на межі ХІХ-ХХ ст., бо згадуються такі події, як Кишинів, "конснетуція", з погромами, з наклепами і напастями (жахливий антиєврейський погром, організований царатом у квітні 1903 року в Кишиневі; про т. зв. "конституцію", яку царський уряд змушений був дати 17 жовтня 1905 року під тиском революційного руху в Росії, і про погроми чорносотенних банд у багатьох містах і містечках Росії). Згадано, як після японської війни, у самий розпал царських "конснетуцій", селяни раптом прийшли у двір Тев'є і сказали, що виганяють його з села.
У творі згадані такі міста і села: Бойберик (мається на увазі Боярка, дачна місцевість під Києвом), Єгупець (вигадана Шолом-Алейхемом назва м. Києва), Касрилівка (вигадана Шолом-Алейхемом узагальнена назва убогого містечка в т. зв. "межі осілості" із злиденним єврейським населенням). Тев'є жив поблизу Бойберика і возив туди молочні продукти. Також він часто їздив у Єгупець.
Наявні у творі прикмети часу: гроші п'ятірки, троячки і карбованці; жінки носили нижні спідниці, лисячі шубки, корсети, рукавички, носові хусточки; ремісницькі діти мали можливість здобувати освіту, хоч доводилося жити впроголодь; Перчик мав революційні погляди і говорив про "Інтереси загалу", "робітників", "боротьбу"; конституція 17 жовтня 1905 року, селяни хотіли вигнати Тев'є з села, урядник наказав забиратися в місто.