Попри чіткі правила й обмеження в родині, мати іноді схильна спілкуватися з Бруно як дорослим і рівноправним співрозмовником. Вона розуміла, що хлопчик страждає через переїзд, а згодом їй самій було важко жити у самотній місцевості, де нема з ким поговорити. Зрештою, вона вирішила з чоловіком, що для дітей буде краще повернутися в Берлін. На мою думку, між Бруно і його мамою не було достатньої довіри. Жінка не звертала увагу на те, що син на довго йде з будинку, вона не хвилювалася, що з ним може щось статися.