Коли друзі йшли додому з Обсерваторії, вони бачили, що комета – маленька іскорка, схожа на зірку. Та це була не зірка. Вона не мерехтіла і не сяяла, а горіла, непорушно зависнувши у повітрі, бо ж тягнула за собою хвоста! Пізніше друзі побачили, що комета на небі виросла до розміру апельсина. Вночі комета стала майже такою, як місяць уповні, і осявала увесь ліс червоним примарним світлом. П'ятого серпня над лісом висіла комета завбільшки з колесо до воза, оторочена вогненними язиками. Коли усі мандрували дном моря, комета видавалася набагато більшою. Зранку комета в короні з вогненних язиків стала загрозливо великою. У п'ятницю сьомого серпня панувало цілковите безгоміння та жахлива спека. Комета виросла до велетенських розмірів.
Персонажі повісті бояться комети, бо Ондатр сказав, що вона впаде саме Долину Мумі-тролів. Ні в кого не виникало сумніву, що прямує вона саме туди.