Розповідач називає Бланку у ці хвилини горопашною, тобто бідолашною. Він зауважує, що "Ніколи раніше не доводилося мені бачити такої красивої вовчиці. М'яка густа шерсть Бланки була срібно-сірого відтінку.". Коли вона завила, розповідач зрозумів, що "її голос був сповнений розпачу". Тож йому було жаль вовчиці, він знав, що "то був останній поклик Бланки", він називає її приреченою, а її смерть "першим смертельним ударом" для Лобо. На мою думку, кожний читач сприймає епізод вбивства Бланки зі співчуттям, адже стає жаль цієї красивої і сильної вовчиці, яка була справжньою подругою Лобо.
Поясніть, що відчував розповідач у хвилини перемоги над Бланкою. А як сприйняли цю подію ви?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Лобо – володар Курумпо"
- Розкажіть, що ви дізнались про Лобо та його зграю на початку оповідання. У розповіді використовуйте цитати з тексту.
- Чого навчає оповідання "Лобо – володар Курумпо"?
- Обґрунтуйте, чому розповідачеві не вдалося отруїти Лобо. Яку рису вовка він точно визначив після цього випадку?
- Про яке ставлення Лобо до інших вовків зграї свідчить епізод із капканами.
- Чому людині все-таки вдалося здолати непереможного вовка?