На початку оповідання читач дізнається, що Лобо та його зграя тримали скотарську округу Курумпо на півночі Нью-Мексико у постійному жаху. Старий сірий вовк був могутнім ватажком "зграї сірих вовків, що спустошували долину Курумпо впродовж багатьох років". Вовки вбивали багато тварин, а в людей "викликали напад безсилої люті". Старий Лобо був надзвичайно дужим і хитрим звіром. Його зграя була невеликою: "протягом останніх років його панування у нього було лише п'ятеро підлеглих". В зграї була красива біла вовчиця, яку називали Бланкою. Скотарі "прагнули будь-що і якнайшвидше спекатися зграї". Вовки були вередливі до харчу, бо "ніколи не торкалися тварини, що здохла сама або сконала в пошесть, гребуючи навіть тією, що її забив скотар". Єдине, чого боявся Лобо – вогнепальна зброя, тому вовк не нападав на людину й всіляко уникав зустрічі з нею.
Розкажіть, що ви дізнались про Лобо та його зграю на початку оповідання. У розповіді використовуйте цитати з тексту.
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Лобо – володар Курумпо"
- Якими якостями володів вожак сірої зграї? Підтвердьте свою відповідь прикладами з тексту.
- Поділіться емоціями, які викликала у вас кінцівка оповідання.
- Доведіть, що "Лобо – володар Курумпо" – це оповідання.
- Поясніть, чому автор назвав старого вовка "могутнім володарем, чия свавільна влада простяглася на весь край". Чи згодні ви з таким визначенням?
- Чи змінилася поведінка Лобо після втрати подруги? Які деталі свідчать про його глибокі страждання?