Бітті сам привів себе до загибелі. Він сам провокував Монтега, бив його, говорив, що Фабера теж спіймають. Тоді Монтег сказав: "Ми завжди палили не те, що треба...", і вогнеметом спалив Бітті. Згодом Монтег зрозумів, що Бітті хотів померти, адже він стояв, навіть не намагаючись захиститися, стояв собі, знущаючись із нього, під'юджуючи його. Можливо, Бітті розумів, що його робота жахлива, але не знав способу, як покінчити з цим. Він був досить розумним чоловіком, багато знав і, можливо, багато й читав. Не дарма він зміг пояснити Монтегу, що означає слово "Рідлі", коли жінка згоріла разом зі своїми книжками. Того дня Бітті пояснив, що чоловік на ймення Латімер сказав Ніколасу Рідлі, коли їх за єресь спалювали живцем на багатті в Оксфорді 16 жовтня 1555 року, такі слова: "Божою милістю ми сьогодні засвітимо в Англії таку свічку, якої, я вірю, їм ніколи не загасити". Бітті пояснив, що знає ці слова тому, що він, як і більшість брандмейстерів, напханий такими всякими цитатами й висловами. На мою думку, до Бітті прийшло розуміння, що книжки треба зовсім не спалювати, а читати.
Розкажіть, що привело брандмейстера до загибелі. Автор пише, що Бітті не захотів жити. Поміркуйте, чому.
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "451 градус за Фаренгейтом"
- Начальник Монтеґа, брандмейстер Бітті, зазначає, що вони "борці за щастя". Як тлумачить поняття щастя влада? Які складові цього "щастя"?
- Що означає порівняння людини з паперовою серветкою? Як слова дядька Клариси розкривають проблему знецінення особистості?
- Чому книжки становлять загрозу для влади, а телебачення — ні? Порівняйте пояснення Бітті й Фабера щодо впливу "телевізійних стін" на людину.
- У чому, на думку Рея Бредбері, полягає катастрофічність майбутнього людської цивілізації?
- Розкрийте, яке суспільство описує Бредбері. Які закони панують у цьому суспільстві?