У суспільстві майбутнього "щастям" називалося безтурботне життя, де людина ні над чим не задумується, де все спрямоване на те, щоб розвеселити її, забити її голову непотребом, де не повинно виникати ніяких конфліктів. Культура тут спрощена і масова, люди бажають клоунади, веселощів, розваг, для розуму немає ніякої поживи. Обдарованих тут зневажають, адже усі мають бути рівними. У цьому суспільстві навіть скасований похорон, бо він викликає тривогу. Тут після смерті людину просто спалюють і кінець. Щоб домашнє оточення не звело нанівець всього, що намагається прищепити школа, весь час зменшується вік дітей для вступу в дитячі садки, їх вихоплюють мало не з колисок, а в школі діти проводять мало не весь час, повертаючись додому лиш кілька раз в місяць.
Начальник Монтеґа, брандмейстер Бітті, зазначає, що вони "борці за щастя". Як тлумачить поняття щастя влада? Які складові цього "щастя"?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "451 градус за Фаренгейтом"
- Розкрийте, яке суспільство описує Бредбері. Які закони панують у цьому суспільстві?
- Доведіть, що роман Рея Бредбері є яскравим прикладом антиутопії.
- Розкажіть, що привело брандмейстера до загибелі. Автор пише, що Бітті не захотів жити. Поміркуйте, чому.
- Розкрийте смисл назви роману Бредбері.
- Чому книжки становлять загрозу для влади, а телебачення — ні? Порівняйте пояснення Бітті й Фабера щодо впливу "телевізійних стін" на людину.