На березі, побачивши пошматованого батька, Деві перелякався, але він одразу запитав, що йому робити. Хлопець взявся перев'язувати рани: "Серйозне, напружене, бліде личко сина скривилось від жаху, але він з відчайдушною мужністю старався виконати своє завдання.". Деві витяг батька з акваланга, допоміг забратися у літак. Хлопець не ховав своїх сліз від батька, а той уже здогадався, що треба підбадьорити сина і налаштувати на те, що він поведе літак. Деві виконував усі вказівки батька, але й доводив йому, що вони не можуть летіти, бо з'явився вітер, мало пального і швидко настане вечір. Бен своїми словами намагався заспокоїти сина, знайти шлях до його серця, хотів "вникнути в психологію цього блідого, мовчазного, настороженого і надто слухняного хлопчика". Йому це вдалося, і Деві сам потягнув важіль газу, поставив ноги на педалі, увімкнув мотор, розвернувся проти вітру. Хлопчик зумів підняти літак на висоту, щоб уникнути сильного вітру, йому вдалося прямувати вздовж берега та навіть посадити літак.