Гоголь зображує придворних дами "в атласних вбраннях з довгими хвостами", а придворних "у гаптованих золотом каптанах та зі жмутками позаду". Для Вакули ці люди постали як "самий блиск", і більше він нічого не бачив. Цариця зображена як невелика на зріст, трохи огрядна жінка, яка велично усміхалася. Козаків перед нею представляв Потьомкін, який хотів, щоб запорожці належно повелися. Ті перед царицею попадали на землю й закричали в один голос: "Помилуй, мамо! помилуй!". Один із запорожців наважився спитати царицю, чим вони її прогнівили, адже прогнали татар, турків, а вона хоче перетворити їх на карабінерів. Та коли Катерина спитала, чого ж хочуть козаки, коваль почав мову про черевички.