Франц Кафка — Перевтілення

В оповіданні "Перевтілення" автор використовує гротеск з метою відтворення абсурдного світу та зображення духовних трансформацій людини й людства. Гротеск означає поєднання непоєднуваних ознак в одному образі, наділення образів не властивими їм рисами або поєднання жахливого й смішного у фантастичній формі. Дійсність, представлена в уяві Грегора, викривлена і гротескна, вона разюче суперечить тим фактам, які ним представлені. Насправді герой живе в світі тотального гноблення і маніпуляцій...

Якби Грегор не опікувався настільки рідними, він міг би розвинути своє захоплення випилюванням, міг би влаштувати своє особисте життя. Його заробітку, як ми згодом дізнаємося, цілком вистачало сім'ї, батько навіть відкладав дещо, тому Грегору не потрібно було так напружуватися. Батьки і сестра могли б піти йому назустріч та теж трохи працювати, щоб не покладати усі витрати на одного Грегора...

Таким прикладом може бути сцена, у якій потворна комаха збирається на службу. Водночас тут відчувається трагізм, адже за безглуздим ентузіазмом Грегора стоїть прагнення захистити свою людську сутність і свій соціальний статус. В іронічно-зниженій формі переосмислюється ідея милосердя, коли матір з сестрою вступають у конфлікт з Грегором, бо хотіли звільнити кімнату від зайвих для комахи меблів. У сцені батьківського покарання Грегора рана від яблука – іронічна паралель до старозавітного покарання перших людей стражданням і смертю.

Після перевтілення Грегора сім'я звертає на нього все менше уваги, ставлячись більше не як до людини і родича, а як до предмета. Коли Грегор помирає, родина відчуває від цього полегшення. Його батько, мати й сестра вирушають за місто відпочити та планують переселитися в менше житло, де остаточно забудуть про Грегора. Така реакція сім'ї застерігає читача від жорстокості, бездушності, нетерпимості та байдужості...

В оповіданні "Перевтілення", як і в більшості творів Кафки, дослідники відзначають чимало автобіографічного. У "Перевтіленні" відобразилися непрості стосунки письменника з родиною, а також його остаточне усвідомлення своєї жахливої самотності та повного відчуження від них ("Звісно, всі ви мені чужі, між нами лише кревна спорідненість, але вона ні в чому не виявляється", – сказав він матері)...

Автор категорично заборонив видавництву Курта Вольфа зображувати Замзу на ілюстраціях у вигляді багатоніжки, адже її варто сприймати як складну метафору.

Існування людини, перетвореної на комаху, постає як розгорнута метафора, що унаочнює цілий комплекс характерних кафківських тем. Зокрема, теми нездоланної відчуженості особистості, абсурдного покарання людини за невідому їй провину, трагічного знецінення людського життя. Метаморфоза торкнулася лише зовнішності Грегора, не зачепивши його внутрішній світ. Автор зображує його яскраво й детально. Потворний зовні, всередині він залишався собою: люблячим сином та братом, добрим, чуйним, турботливим...

Родини засудила Грегора на смерть, але він і сам більше не мав за що зачепитися, коли всі його три спроби боротьби за найважливіші для нього життєві цінності було програно. Смерть підбиває підсумок під трагічними спробами героя подолати відчуженість і зберегти людську гідність.

Здається, у тлумаченні назви твору нічого складного немає: "Перевтілення" – це те, що відбулося з Грегором Замзою. Однак перетворення відбуваються не лише з ним. Змінюється його кімната, його близькі, яких він влаштовував лише тоді, коли міг заробляти гроші. Коли ж Грегор став комахою, сім'я демонструє корисливість і егоїзм...

В оповіданні простежуються такі наскрізні мотиви творчості Ф. Кафки, як: мотив знеособлення та відчуження особистості у світі, її залежності від незбагненної та всесильної влади, мотив абсурдності та катастрофічності людського існування, мотив приреченості бунту особистості проти ворожих сил.