Моє ставлення до образу Марусі Чурай

Шкільний твір

Підготувала Вікторія ГісінаМаруся Чурай — це образ, витворений народною уявою, втілений у творах письменників і науковців. Чи реальною є її постать? Ніхто не знає. Може, це лише поетична легенда. Маруся Чурай — дівчина з легенди, цікавої і захоплюючої, що впродовж трьох віків тривожить серце, викликає подив, спонукає до роздумів про найсокровенніше.

Навіть Ліна Костенко пише нам на початку роману:

"І довго ще літав над руїнами магістрату

легенький попіл

спалених паперів —

всіх отих книг міських Полтавських,

де були записи поточних судових справ.

Може, там була і справа Марусі Чурай-

Може, тому і не дійшло до нас

жодних свідчень про неї,

що книги міські Полтавські "през войну,

под час рабованя города огнем спалени""

Якщо чесно я трохи можу ототожнювати себе з Марусею Чурай, бо я так само як і вона добре бачу людські вади. Завжди намагаюся зрозуміти і по змозі виправдати негідні вчинки людей, не беру на себе права осуджувати їх. Зате себе суджу якнайсуворіше, навіть за найменші дрібниці.

На мою думку в Марусі Чурай втілено історію українського народу, всі його шляхи боротьби, та найкращі духовні риси.

Підготувала Вікторія Гісіна