Ідея непереможності людяності
(за оповіданням Шолохова "Доля людини")
"Доля людини" справедливо вважається найкращим оповіданням Шолохова. Трагічна історія життя головного героя пов'язана у творі з важкими випробуваннями у житті народу. З життєвої .історії Андрія Соколова автор обирає тільки те, що дає можливість усвідомити людську долю у зв'язку з трагічною сутністю епохи. Шолохов зображує неможливість співіснування мирного світу та світу фашизму, що спричинив війну.
У творі "Доля людини" Шолохов зумів поєднати трагізм людської долі та віру в людину, в її кращі риси характеру, в душевність та доброзичливість у ставленні до інших.
Багато сторінок оповідання присвячені розповіді головного героя про своє життя. Пройняті авторським співчуттям рядки про фізичні страждання, які довелося зносити Андрію, аж поки він зміг втекти з полону. Скільки разів його били майже до смерті, скільки років він працював у німців з ранку до ночі, але він витримав усе, бо перед очима у нього завжди стояла рідна домівка, дружина Ірина та діти — дві доньки й син. Він вийшов переможцем з усіх випробувань, а найскладніше було попереду. Звістка про загибель родини під час війни підкосила його. Вдень Андрій не плакав, але сльози були в його серці, тому вранці він прокидався на вологій подушці.
Коли Андрій Соколов отримав звістку від сина Анатолія, його наче сонячний промінь осяяв. Анатолій не просто вижив під час війни, але й став капітаном, командував батальйоном. Побачитися їм не судилося. Андрій дуже пишався сином, а зустріч їхня відбулася вже під час похорон. Поховав батько свою останню рідну дитину.
- "Доля людини" (повний текст)
- "Доля людини" (скорочено)
- Чи були в житті героя хвилини відчаю. Як він тоді поводився? (та інші запитання)
Але і після такої втрати людяність не залишила головного героя. Побачивши у крамниці шестирічного хлопчика, Андрій Соколов назвався його батьком та забрав з собою. Малий Іван дуже зрадів зустрічі з "батьком", адже він так довго чекав на неї. І тепер вже разом пішли вони блукати світом у пошуках щастя, дві знедолені людини, що знайшли один у одному підтримку.
Ідея непереможності людяності червоною стрічкою проходить через оповідання Шолохова "Доля людини". У долі Андрія Соколова знайшло своє відображення не тільки страшне зло війни, а й віра в добро, що є в людині, сподівання на краще майбутнє.