Жива Росія у поемі М. В. Гоголя "Мертві душі" (образи народу) (у формі плану)

Шкільний твір

I. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі "Мертві душі".

II. Поема про Росію.

1. Світ "мертвих душ" поміщиків (скупий Плюшкін; безгосподарний Манілов; безтурботний гравець, п'яниця Ноздрьов; ворог освіти Собакевич; темна, забита Коробочка).

2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу (безграмотні з примітивним духовним світом — двоє мужиків біля дверей шинку, кріпаки поміщиків, слуга Чичикова Прошка, кучер Селіфан, дівчина Пелагея, яка не знає, де праворуч, де ліворуч; жива душа "жвавого народу" — завзяті, працьовиті каретник Митяй, тесля Пробка, пічник Милушкін, талановитий швець Максим Телятников; бунтівники, що не миряться зі своїм рабським становищем, — Абакум Фирсов, що біжить від Плюшкіна; капітан Копійкин, що покалічений на війні, "шукає сам кошти на життя" у ватазі розбійників).

3. Символічний образ Русі: птах-трійка, якого не можна випередити — образ могутності невичерпних сил батьківщини.

III. Любов М. В. Гоголя до неосяжної Русі; віра в її велике і прекрасне майбутнє.