Завантаження
Олеся Лященко, "Так осінь, неначе повалені замки..."
Так осінь, неначе повалені замки.
В розбитих бійницях натрушено листя.
І лицар, який вже сто років не плакав,
Прокинувся вранці і не помолився.
Так осінь – аж сходи розсипано вогко
І небо губами мов грім до бійниці...