Завантаження
Михайло Стельмах, Гуси-лебеді летять (стисло)
(Автобіографічна дилогія, розділи І, II)
І
Над хатою Стельмахів часто пролітали лебеді, і від їх лету чути було звук, схожий на звук далеких дзвонів. Дід говорив, що так співають лебедині крила. Від споглядання перельоту лебедів хлопчику ставало на серці і радісно, і сумно. Хотілося, щоб вони ніколи не відлітали. Він сидів і мріяв, що якщо би був чародієм, то зробив би так, щоб лебеді завжди були тут.
І сталося диво: ніби читаючи думки малого мрійника, лебеді знову з'явилися в піднебессі...
Інші варіанти твору "Гуси-лебеді летять" скорочено:
- Гуси-лебеді летять (скорочено)▲ читається за 7 хвилин
- Гуси-лебеді летять (стислий переказ)▲ читається за 15 хвилин
- Гуси-лебеді летять (фрагменти)▲ читається за 5 хвилин
Дивіться також:
- Гуси-лебеді летять (повний текст) ▲ читається за один вечір
- "Гуси-лебеді летять" (аналіз твору)
- "Гуси-лебеді летять" (шкільні твори)
- Михайлик про свої відчуття в поповій хаті розповідає так: Я печу раки і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди. Сором, затятість і гордість змагаються в мені, а до очей зрадливо підкочуються сльози. Чому саме сором, затятість і гордість проявилися в хлопчика в ці хвилини? (та інші запитання)