Образ князя Ігоря як захисника Руської землі
I. Історична основа "Слова о полку Ігоревім". (Джерелом найвидатнішої пам'ятки давньоруської літератури "Слово о полку Ігоревім" є "Літописне оповідання про похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році".)
II. Головний персонаж "Слова о полку Ігоревім" — князь Ігор Святославич.
1. Хоробрість, мужність і нерозважливість Ігоря Святославича. (Для автора "Слова..." князь Ігор — втілення князівських доблестей, мужності, відваги. Автор захоплюється князем, називаючи його соколом, сонцем, і одночасно засуджує егоїзм руських князів, їх міжусобні війни, які вони ведуть за різні дрібниці.)
2. Поведінка Ігоря під час бою. (Ігор не злякався затемнення сонця; він не прагнув особисто для себе багатств. Ігорю хотілося здобути перемогу для Русі. І ці риси гідні слави. Благородство Ігоря в тому, що навіть під час бою він прагне допомогти брату Всеволоду.)
3. Поведінка князя Ігоря в полоні. (Ігор мужньо тримався в полоні, відповідно до даного слова. У полоні Ігор зрозумів, що його поразка — це розплата за його егоїзм і самовпевненість. Недалекоглядність, турбота про свою особисту честь, а не про честь вітчизни, — ось про що жалкував Ігор у полоні.)
4. Ігор Святославич — син своєї епохи. (Співчуття автора Ігорю й радість з приводу його повернення.)
III. Значення "Слова о полку Ігоревім". (Автор "Слова..." засуджує політику княжих усобиць, які призводять до невдач, до поразок.)