Ерік-Емманюель Шмітт — Дитя Ноя (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Повість.

Час створення. 2003 р.

Автор. Ерік-Еммануель Шмітт (нар. 1960 р.) – сучасний французький письменник, драматург, філософ.

Тема. Зображення долі єврейського хлопчика під час Другої світової війни та католицького священника, який рятує дітей-євреїв від нацистів.

Ідея. Засудження війни, нацизму і голокосту; утвердження віри в людську доброту, ідеї гуманізму.

Проблеми. Війна; нацизм; голокост; релігія; культура; дружба; долі дітей під час війни; підтримка і взаємодопомога; толерантне ставлення до представників різних релігій; збереження під час Голокосту національної та релігійної ідентичності єврейських дітей; складність взаєморозуміння "батьків та дітей", коли дитина обирає рідних по духу, а не по крові.

Композиція і сюжет твору

Десятирічний єврейський хлопчик Жозеф Берштейн розповідає про своє життя. Вже три роки він не бачив своїх батьків, які переховуються від нацистів, можливо, навіть загинули. Самому Жозефу "пощастило" більше: спершу батьки залишають його під опікою графа та графині де Сюллі, згодом він отримує підроблені документи і опиняється у Жовтій віллі отця Понса. У цьому католицькому закладі освіти знайшли прихисток багато хлопців-євреїв, які мусять вдавати християн, ходити на месу. Жозеф знаходить друга – старшого за віком Руді, а про отця Понса дізнається дещо вражаюче. Хлопчик дізнається, що отець збирає усе, що стосується євреїв, щоб зберегти те, що перебуває на межі знищення. Він наче біблійний Ной, який рятував від потопу різні види тварин і птахів. Отець рятує від гестапо 271 єврейську дитину. Після визволення Брюсселя від фашистів Жозефа знайшли батьки, але хлопець підтримує зв'язок з отцем Понсом. Він присутній на всіх важливих подіях у житті Жозефа. Отець Понс продовжує колекціонувати все нові і нові культурні надбання, які були під загрозою. Пройде 50 років, і Жозеф продовжить справу Отця Понса.

Повість Е.-Е. Шмітта "Дитя Ноя" має однолінійний сюжет. Розповідь ведеться від першої особи: у формі спогадів бельгійського єврея Жозефа Бернштейна про власне дитинство, що надає їй особливої переконливості та ліризму. Хронотоп твору охоплює три роки окупації Бельгії, а в заключному невеликому розділі герой-наратор постає 60-річним успішним бізнесменом і письменником, який приїхав у Палестину до свого давнього друга Руді. Шмітт використав тут прийом містифікації, зобразивши Жозефа не тільки головним героєм-наратором, а й автором повісті "Син Ноя", який у фіналі показаний у момент, коли завершує її та аналізує своє життя. "Я завершую цю повість на затіненій терасі, перед якою хвилюється море олив. …Після тих подій минуло півстоліття".

Експозиція. У 10 років головний герой – Жозеф, щонеділі виходить на поміст, його розглядали сотні людей, але ніхто не забирав хлопця. Три роки тому батьки залишили його у чужих людей. Війна закінчилася кілька тижнів тому.

Зав'язка. Брюссель, 1942 рік. Мама Жозефа чує у трамваї, що скоро відбудуться арешти євреїв. Жінка залишає сина у графині і графа де Сюллі.

Розвиток дії. Згодом батьки Жозефа прощаються з сином, який лишається в графині і мусить грати роль її племінника. Гестапо має підозри, тому графиня змушена передати Жозефа отцю Понсу. Той везе Жозефа в селище Шемле, де аптекарка мадемуазель Марсель робить для хлопчика фальшиві документи. Жозеф потрапляє на Жовту віллу, де навчаються хлопці, серед яких є багато євреїв. У Жозефа з'являється друг Руді. Хлопчик викриває таємницю отця Понса, який намагається врятувати не лише євреїв, але й усе, що стосується їхньої культури і віри. Отець і хлопчик стають найкращими друзями. На Жовтій віллі відбуваються різні події: хлопці-євреї уникають першого причастя, гестапо влаштовує обшуки, один офіцер викриває євреїв, але не здає їх.

Кульмінація. Коли гестапівці заполоняють Жовту віллу і хлопчикам вдається втекти і врятуватися, Жозеф признається отцю Понсу, що любить його і він для нього найважливіша людина.

Розв'язка. Війна закінчилась. Отець Понс почав шукати батьків хлопців. Руді віднайшов маму. З'явилися батьки Жозефа, хлопець не хотів покидати отця Понса. Минуло багато років. Отець Понс отримав звання "Праведник світу", але незадовго перед тим помер. Жозеф з Руді залишилися друзями. Жозеф вирішив продовжити справу отця Понса і почати нову колекцію".