Овідій — Із «Сумних елегій» (скорочено)

Зима у гетів (книга ІІІ, елегія X)
Може, і досі ще хто пам’ятає вигнанця Назона,
В Місті1 зосталось іще, може, ім’я по мені,—
Знайте ж — під зорями, що не спускаються в море ніколи,
В дальній країні тепер я між чужинців живу:
Скрізь дикунів — савроматів2, і бассів3, і гетів4 племена —
Навіть не гідні мене їхні самі імена!