Назон Публій Овідій

Стислий переказ творів, твори скорочено

Із «Метаморфоз»

Чотири покоління людські (І, в. 89-150)
Перше поріддя було золоте: без бича і спонуки,
З власної волі воно Правоту шанувало і Чесність.
Кари і страху не знало. Погрозливе слово закону
Ще не читалось на мідній таблиці, і люд не страшився
Вирок почути судді, без суду й опіки безпечний.

Читати скорочено →

Із «Сумних елегій»

Зима у гетів (книга ІІІ, елегія X)
Може, і досі ще хто пам’ятає вигнанця Назона,
В Місті1 зосталось іще, може, ім’я по мені,—
Знайте ж — під зорями, що не спускаються в море ніколи,
В дальній країні тепер я між чужинців живу:
Скрізь дикунів — савроматів2, і бассів3, і гетів4 племена —
Навіть не гідні мене їхні самі імена!

Читати скорочено →