Шевченко Тарас — Сон (скорочено)

(1814—1861)
(Поема (комедія))
Поема починається ліричними роздумами автора—оповідача. У кожного своя доля і свій "шлях широкий": хто зводить кам'яні мури, хто руйнує, хто намагається загарбати чужу країну, хто обирає ближнього, а хто потайки "гострить ніж на брата". Лицемір удає з себе тихого та богобоязливого, а сам тільки й чекає слушного часу, аби комусь "запустити пазурі в печінки".