Міфи та легенди українців — Про дощ (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту

Є повір'я, що Бог має особливі сховища дощу. Коли треба пустити дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю та глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару і розносять його по світу. Часто буває, що дощ ллється кілька днів підряд. Це трапляється тому, що Бог каже глухому янголові: "Ходи там, де чорно", — а той чує: "Де вчора". Бог каже, щоб лив дощ, де просять, а глухий думає, що треба лити туди, де косять.

Райдуга — це "насос", що набирає воду з морів та рік у хмару. "Веселка" від того, що все навкруги стає веселішим; це дорога для янголів, які сходять з неба, щоб набрати води й вилити крізь особливе сито на землю у вигляді дощу.


Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):

Так наші пращури з гумором пояснювали, чому дощ іде невчасно й не там, де просять. Красиве явище — веселку — вони пов'язували з "дорогою янголів".