Завантаження
Михайло Яцків, "Добрий друг"
Приятель дому торкнув її під столом, вона глянула в очі свому чоловікові і промовила солоденько:
— Ти мав піти ще нині до бюра.
— Ага, правда! Диви, а я цілком забув! Добре, що пригадала мені! Ох, те бюро, те бюро! Воно цілком мені забило голову. Але простіть, я найдальше за дві години вернуся, а ти, приятелю, будь такий добрий та забав мою подругу.
— Ну, ну, ми вже тут якось дамо собі раду. Але ти не бався довго.
— Ні-ні, найдовше дві годинки! До побачення!
Ішов сходами і зітхнув...