Завантаження
Микола Вінграновський, "Не чіпай наші сиві минулі тривоги"
Не чіпай наші сиві минулі тривоги!
Ми далеко тепер від інтриг і халеп!
Мені сяють — твій ніс, твої плечі і ноги,
І ворушиться вгрітий мозолистий степ.
Пахне звечора небо осінніми птицями,
І повітря стоїть, як зелена ропа...