Завантаження
Петро Ребро, "Інвалід"
Зустрів я днями земляка Луку.
Чого це він якийсь похмурий, кислий?
Похнюпивсь бриль, неначе на суку,
І вуса, як у рака, геть обвисли.
— Гей, схаменись, — кричу, — ти ще не вмер!
Поглянь, деньочок видався прекрасний!..