Доля солдатська

Олександр Мінович

Два роки в окопах, черствіє душа
Так хочеться мирних світанків
А десь там Різдво, Новий рік, Коляда
І посівальники зранку

Два роки в окопах, війна все й війна
Так сняться село, наша хата, родина
А десь уже полем гуляє весна
І проліски перші, і рідна, зелена місцина

Два роки в окопах, над прірвою мить
Аби поховать побратимів
А десь там вже спіють високі жита
І літо без нас паленіє

Ми вистоєм-стерпимо, зборемо зло
Що знову над світом лютує
Якщо ж і поляже з нас хто
Він проліском, житом до вас повертує