Хтось — бемоль, а хтось — дієз, але в кінці з нас кожен — людина.
Хтось — біла клавіша, а хтось — фальшива брудна чорна нота,
Хтось завжди буде — "за", а хтось обов'язково буде — "проти".
Часом так є, шо хочеш заграти соло
На одній струні — знайди в собі сили скоро.
Часом так є — шо хочеш, хочеш
На одній струні — знайди в собі сили!
І хтось придумав ше до нас — шо білих клавіш трохи більше,
А чорні вище них стоять — їх зачепити пальцем легше.
І так живемо в сім октав — маестро тисне на педалі,
Хто — пан між нами, хто — пропав — вистава довга, їдем далі.
Ми — маленькі молоточки,
Ми — частинки піаніно.
Граєм міліон мелодій,
Б'єм по струнах своїм тілом.
Часом так є, шо хочеш заграти соло
На одній струні — знайди в собі сили скоро.
Часом так є — шо хочеш, хочеш
На одній струні — знайди в собі сили!