Іде весна, іде красна,
І сонечко всміхається,
І перші квіти-проліски
Крізь листя пробиваються.
Пливе весна на човнику,
На човнику сріблястому,
А ми її стрічаємо
Веснянкою і рястом.
* * *
ЯБЛУНЬКА
Посаджу я яблуньку
У дворі,
Буде веселіше
Дітворі.
Дні стоять осінні
Та ясні.
Заквітує яблунька
Повесні.
Гіллям наша яблунька
Зашумить.
А до неї бджілка
Прилетить.
А як вродить яблучко
Виросту і я.
Дотягнусь до яблуньки,
До гілля.
* * *
ЛЕЛЕКИ
Лелеченько, лелеко,
Весна вже недалечко.
Давно на нашій хаті
На тебе жде гніздечко.
Лелеченько, лелеко,
Дивись, не заблудися,
У нашому обійсті
Весною зупинися.
І сів-таки лелека
В старе своє гніздечко.
Лелеченько, лелеко,
Вже й осінь недалечко.
Вже крила підіймають
Малі лелеченята,
Цибато виступають
Біля моєї хати.
Невже й вони з тобою
Полинуть теж із двору,
Де Африка далека,—
За синє-синє море?
* * *
ПРО ЖУРАВЛИКІВ
Жив собі журавель
Та журавочка,
Що ходила по городу,
Ніби павочка.
Не копала, не садила
І городу не ростила,
Конопельки щипала,
Своїх діток годувала.
Он як!
* * *
ДОЩИК І ВЕСЕЛКА
Сіє дощик голубий,
Поховались голуби,
Чижики, й горобчики
І дівчатка, й хлопчики.
Тільки дощик перестав,
Заяснів і ліс, і став,
А над ними райдуга
Вигнулась дугою,
Жовтою, зеленою,
Синьо-голубою.
* * *
ГУСИ
Прилетіли, гуси
Навесні,
Буде веселіше
Біля них мені.
Скоро-скоро гусочка
До гніздечка
Покладе гарнесенькі
Голубі яєчка.
А з яєчок гусоньки —
Пух-пушок —
Подадуть манюсінькі
Голосок.
Заґелґочуть: — Ге-ге-те!
Недалечко.
Попливуть по синьому
Озеречку.
* * *
ПО ГРИБИ
Дощ пройшов, і вмитий ліс
Зразу ніби аж підріс.
У росі скупаємось,
Підем по грибочки,
З лісу обзиваються
Наші голосочки.
Я знайшов боровичок,
Люда — три опеньки,
Вова й Коля — маслючок
Отакий маленький.
З лісу крикнемо: "Ау-у-у!"
І сховаємось в траву.
* * *
САНКИ
Вже готує татко санки
Для маленької Оксанки.
А ті санки не прості —
Вирізні, червоні.
Будуть бігти по снігу,
Як найкращі коні.
ЗІРОНЬКИ
З неба зіроньки злетіли,
Стали білими,
Їх піймать у рученята
Захотіли ми.
На долоньки вони впали
Де поділися?
Розтали.
* * *
ЧИЖИК
Мені братик упіймав
Чижика малого.
Йому клітку приладнав
Я біля порога.
Хай співа, висвистує
І клює зернята.
Я на зиму чижика
Заберу до хати.
Дуже чижик любить
Вишкварки із сала,
Дуже він чекає,
Щоб весна настала.
Випущу я чижика,
Хай літає в полі,
Бо немає кращого
Для пташок від волі.