Муза

Пантелеймон Куліш

Музо, безхитросна, проста дівчино стидлива,
Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива!

Ти до мене, сироти, як сестра, пригорнулась,
На починаннє благе в тихім серці почулась.

Вдвох ми з тобою обходимо всю Україну,
Словом спасенним вітаємо добру людину.

І де слова наші в душу святу западають,
Там віковічно пахущі квітки процвітають,

Раєм господнім на мучене серденько віють,
І животворні, великі надії в нім сіють.