В моїй сторонці
І повернуло на весну
Зимове Сонце.
Колядники біля воріт
Співають хором,
Що народився ясен світ
Над Чорним морем.
А в горах, де шумить потік,
Тріщать морози,
Перевернувсь на другий бік
Ведмідь в барлозі.
Лише на горобиний скік,
На скік синички
Подовшав день на Новий рік,
День-новорічко.
А через тиждень аж на два
Стрибки сороки
Подовшав день після Різдва
Й Нового року.
Зима звернула на мороз,
На хуртовини,
А з неба світло полилось
На Україну.
Ростуть, вияснюються дні:
Із кожним ранком
Все більше світла у вікні,
В саду за ґанком.
Від світла Сонця і тепла
На підвіконні
Різдвяна квітка зацвіла
Вогнем червоним.
Як маячок, з мого вікна
Вогнем-червонцем
Сигнали подає вона
Новому Сонцю:
"Ой Сонечко, гори ясніш
І розгорайся,
З весною красною скоріш
До нас вертайся…".
Відчув і наш зимовий сад
Крізь сон бруньками:
Після Різдва весни парад
Не за горами.