На суд
Перекладач: Микола Зеров
Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990, т. 1, с. 424.
На суд вам, книжники, себе я віддаю:
Судіте по статтях, як пишеться в законі,-
Усе життя я жив немовби на припоні,
Та душу не віддав на зганьблення свою.
Минав я завжди вас і вашу всю сім'ю,
Перед кумирами не гнувся у поклоні.
Коли ж душа моя зривалась у прокльоні,
Я гамував своїх неситих мук змію.
Не вкрив ганьбою я лиху громаду вашу,-
Я горе пив щодня і лиха знав я чашу,
Але до зрадницьких не долучився лав.
І маю гріх один, він тут, мов лев пустельний.
Я винен в тім лише, що серце, серце мав.
Скажіть же навпростець, що то є гріх смертельний!