Трагічна подія – голодна жінка з дитиною, яка помирає, просить молока, але отримує відмову. Коли ж ми читаємо про страждання скупого, байдужого до людського лиха господаря, який замість грошей знаходить лише клаптики з них, то нам зовсім не хочеться співчувати цій людині. Персонаж бідкається, плаче його дружина, але ми сміємося над такими стражданнями. Це тому, що трагічне тут переростає в комічне – таке, що викликає щирий сміх, і насамперед тому, що перед нами низька, підла, нікчемна людина, яка в життя нічого не цінувала, крім грошей.
Ці дві події допомагають розкрити мораль твору: на чужому горі не побудуєш щастя, уся кривда, завдана іншим людям, повертається бумерангом.