Мати називала Тараса волоцюгою, бо він ніколи не сидів у хаті, а ходив селом, інколи заходив навіть далі. Хлопчик приходив до хати лише поїсти. Тут слово волоцюга вживається не в прямому значенні (Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місце перебування; бродяга, пройдисвіт), а в жартівливому значенні. Так кажуть про того, хто певний час був відсутній дома. Тому синонімами можуть бути мандрівник, подорожанин. Цитата: "Світ не родив такого волоцюги! — скаржиться мати. — Ото небо йому, як рідна хата, а сонце, як мати. Коли б не їсти, то до хати так і не заглянув би цілий день. А вскочить у хату, за кусок хліба — і знову надвір. Вхопиш за плечі, щоб придержати, так де там: випорсне з рук та на сонце, як линок у воду.".