Носіями добра у казці є головна героїня – Хуха-Моховинка, інші хухи, Хо-лісовик, лісник, дівчинка і хлопчик. Носій зла – дід, який зруйнував хатку Моховинки, поранив їй ніжку, переконував дітей, що хухи – це нечиста сила. Свою доброту, безкорисливість, щирість Хуха-Моховинка виявляє впродовж усього твору: рятує козу Лиску, пробачає дідові все зло, яке він їй вчинив. Вона любить істот, людей і тварин, які її оточують, навіть у складних ситуаціях не засмучується, а шукає вихід. Злий дід у двох епізодах (на початку твору, коли пробує зрубати сосну, і в хаті, коли кричить і ранить Моховинку) демонструє усі свої негативні риси характеру: шкідливість, запальність, грубість. Він вірить чуткам, що такі істоти, як хухи, – погані і хочуть людині зла. На щастя, в останньому епізоді, коли його рятують хухи із снігового замету, він розуміє, що все життя робив зло, тому кається і стає хорошим.