Труднощі на шляху не спиняли Остапа і Соломію, їм додавали сил прагнення волі, взаємопідтримка, нові знайомі, віра в те, що все ж таки доберуться за Дунай. Навіть коли вони не змогли разом з іншими переправитися на інший бік річки, Остап і Соломія не втрачають надії, а йдуть до мельника Якима і отримують пораду зв'язати невеличкий пліт. Отримавши поранення, Остап з останніх сил біжить разом з Соломією. Згодом Соломія не розгублюється, а перев'язує рану і надіється на краще. Залишившись один, поки Соломія шукає шлях у плавнях, Остап розмірковує про смерть і вирішує боротися за життя: "Він буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе із сих мочарів.". Все це говорить про те, що труднощі лише зміцнювали переконання втікачів.